роз'єднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
роз'єднування — я, с. Дія за знач. роз єднувати і роз єднуватися … Український тлумачний словник
роз'єднуватися — уюся, уєшся, недок., роз єдна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Розходячись у різні боки, відокремлюючись один від одного, віддалятися. || з ким. Переставати бути разом. 2) перен. Розходитися, ставати далекими, чужими один одному. 3) тільки недок. Пас … Український тлумачний словник
роз'єднати — див. роз єднувати … Український тлумачний словник
роз'єднуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до роз єднувати … Український тлумачний словник
роз'єднати — див. роз єднувати … Словник синонімів української мови
пороз'єднувати — ую, уєш, док. Роз єднати усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розстібати — (роз єднувати щось застебнуте), розстібувати, розсте[і]бнути, розстьобувати, розщібати, розщібувати, розще[і]бнути; розхристувати, розхристати (перев. одяг на грудях) … Словник синонімів української мови
